Коротконогий, вухастий, з хитрою мордочкою — коргі-пемброка складно сплутати з якоюсь іншою породою. Ця собака виглядає як персонаж мультфільму, але за милою зовнішністю ховається справжній пастуший темперамент з усіма його плюсами і мінусами. Королева Єлизавета II тримала десятки цих песиків не просто так — порода дійсно вміє підкорювати серця.
Звідки взялися ці коротколапі пастухи
Пемброки родом з Уельсу, і їхня історія налічує щонайменше тисячу років. Спочатку це були робочі собаки — вони заганяли худобу, кусаючи корів за ноги і при цьому вправно ухиляючись від копит завдяки низькому зросту. Незручна для копняків статура — це, по суті, професійна деформація, яку люди свідомо закріпили в породі.
Цікаво, що пемброк і кардиган — два різновиди коргі — довгий час вважалися однією породою, хоча генетично вони досить різні. Розділили їх офіційно лише в 1934 році. Пемброк вийшов “популярнішим” завдяки королівській родині Британії — саме цих собак тримала Єлизавета II протягом усього свого правління.
Характер: не дайте себе обдурити розміром
Ось тут багато власників потрапляють в пастку. Дивишся на коротенькі лапки, кругле личко — і думаєш, що перед тобою флегматичний диванний песик. Насправді коргі — це енергія в чистому вигляді, запакована в невисоке тіло.
Порода зберегла пастуший інстинкт майже повністю. Це означає, що собака схильна “керувати” всім, що рухається — дітьми, іншими тваринами, іноді навіть машинами у дворі. Деякі коргі намагаються загонити господарів у купку, легенько прикушуючи за п’яти. Не зі злості — просто так закладено природою.
Розумні до неможливості. Коргі швидко засвоюють команди, але так само швидко вчаться маніпулювати людьми. Якщо пес зрозумів, що жалібний погляд працює — він буде користуватися цим прийомом регулярно. Дресирування таким собакам потрібне обов’язково, інакше упертість візьме гору.
При цьому вони товариські і рідко бувають агресивними без причини. З дітьми зазвичай знаходять спільну мову, хоча малечу варто попереджати — не можна тягати пса за короткі лапки чи довгий хребет, це вразливі місця.
Гавкають охоче. Пастуший минуле дається взнаки — голосом коргі попереджають про будь-яку підозрілу активність за вікном. Сусіди в багатоквартирному будинку можуть від цього втомитися, якщо не попрацювати над командою “тихо” змалку.
Квартирне утримання: реально чи ні
Так, і навіть досить комфортно — за умови кількох нюансів.
Простір. Коргі не потребують величезних апартаментів. Невелика однокімнатна квартира цілком підійде, якщо власник компенсує брак площі прогулянками. Головне — прибрати з підлоги слизьке покриття або застелити килимками, бо через довгий тулуб і короткі лапи собаки схильні до проблем зі спиною, і ковзання по ламінату цьому не сприяє.
Фізичне навантаження. Ось де криється головна помилка новачків. Багато хто думає: маленька собака — значить, вистачить коротких прогулянок біля під’їзду. Це не так. Коргі потрібно мінімум годину активного руху щодня, бажано з елементами дресирування чи іграми на кмітливість. Без цього енергія накопичується і виливається в погризені тапки, подушки, а іноді й меблі.
Шерсть. Тут доведеться змиритися з реальністю — линяють коргі капітально, двічі на рік особливо сильно. Подвійна шерсть з густим підшерстком розлітається по всій квартирі, чіпляється до одягу, знаходить шлях у найнеочікуваніші місця. Регулярне вичісування — не забаганка, а необхідність, інакше диван перетвориться на джерело собачого хутра.
Сусіди знизу. Якщо живете не на першому поверсі, варто подумати про звукоізоляцію підлоги — коргі люблять побігати, а вага в 10-14 кг створює доволі відчутний тупіт для тих, хто мешкає під вами.
Здоров’я: слабкі місця породи
Через специфічну будову тіла — довгий хребет і короткі лапи — коргі схильні до проблем з опорно-руховим апаратом. Найпоширеніша біда — грижа міжхребцевих дисків. Стрибки з дивана чи ліжка можуть спровокувати травму, тому власникам радять облаштувати спеціальні пандуси або сходинки для домашніх меблів.
Ожиріння — ще один камінь спотикання. Коргі обожнюють їсти і легко випрошують добавку жалісливим поглядом. Проблема в тому, що зайва вага для їхнього хребта — це подвійне навантаження. Тому контроль порцій та регулярне зважування бажані протягом усього життя собаки.
Також трапляється дисплазія кульшових суглобів, проблеми з очима (прогресуюча атрофія сітківки) та схильність до алергій на деякі види корму.
Тривалість життя при належному догляді — 12-14 років, а деякі особини доживають і до 15.
Догляд: що потрібно робити регулярно
- Вичісування шерсті — 2-3 рази на тиждень у звичайний час, щодня в період линьки
- Купання за потребою, не частіше разу на місяць-два (щоб не пересушувати шкіру)
- Чистка вух раз на тиждень — коргі схильні до вушних запалень через будову вушної раковини
- Стрижка кігтів кожні 3-4 тижні
- Контроль ваги через регулярне зважування
Стоматологічний догляд теж не варто відкладати — чищення зубів кілька разів на тиждень допоможе уникнути раннього зубного каменю, до якого ця порода схильна.
Харчування: баланс без переїдання
Коргі не перебірливі в їжі, скоріше навпаки — з’їдять все, що потрапить у миску, а потім ще й попросять добавки. Тому раціон краще складати з якісного сухого корму преміум-класу з розрахованими порціями, а не годувати “на око”.
Дорослому коргі середньої активності потрібно приблизно 1-1,5 склянки корму на день, розділених на два прийоми. Цифра орієнтовна — залежить від віку, ваги, рівня фізичної активності конкретного собаки.
Натуральне харчування теж підходить, якщо власник готовий ретельно балансувати білки, жири та вуглеводи. М’ясо, каші, овочі — базовий набір, з якого будується раціон. Заборонені продукти стандартні для собак: шоколад, виноград, цибуля, надлишок солі та спецій.
Кому підійде ця порода
Коргі-пемброк — гарний варіант для активних людей, готових щодня приділяти час прогулянкам і тренуванням. Підійде сім’ям з дітьми середнього та старшого віку, одиноким власникам, які цінують товариство розумного і відданого компаньйона.
Не варто заводити цю породу тим, хто шукає тиху “диванну” собаку без потреби в активності. Також варто зважити фінансову сторону — ветеринарні витрати на профілактику проблем зі спиною і суглобами можуть виявитися регулярною статтею бюджету.
Коргі — це компроміс між компактністю та енергійністю, між зовнішньою кумедністю та внутрішньою серйозністю робочої породи. Хтось закохується в них з першого погляду через смішні коротенькі лапки, але залишається назавжди через характер — відданий, кмітливий, трохи впертий, але щирий. Головне — розуміти, на що підписуєшся, ще до того, як принесете додому це чарівне créature з довгим тулубом і величезними вухами.