Породи

Породи декоративних кроликів: чим відрізняються і який обрати для дому

· 1 хв читання
Породи декоративних кроликів: чим відрізняються і який обрати для дому

Кролик здається простою твариною — маленький, пухнастий, їсть морквину. Але коли доходить до вибору конкретної породи, виявляється, що варіантів десятки, і кожен зі своїм характером, розміром і навіть примхами щодо догляду. Хтось хоче тиху спокійну тваринку для квартири, хтось мріє про пухнастого велетня, а комусь важлива саме зовнішність — оці кумедні вислухи вуха чи ангорська шерсть до підлоги.

Розберемось, які породи найпопулярніші в Україні, чим вони відрізняються і на що дивитись, перш ніж нести кролика додому.

Карликові породи — найпоширеніший вибір

Якщо говорити про декоративних кроликів у квартирних умовах, то найчастіше беруть саме карликів. Причина проста — компактний розмір і невибагливість.

Карликовий Рекс — доросла особина важить приблизно 1-1,5 кг. Шерсть коротка, густа, на дотик схожа на оксамит. Характер зазвичай спокійний, хоча трапляються і темпераментні екземпляри — тут вже індивідуально.

Кольоровий карлик (Havana чи Color Dwarf) — теж малий за розміром, до 1,5 кг, але відрізняється розмаїттям забарвлень. Шоколадний, блакитний, чорний — палітра широка. Ці кролики доволі активні, люблять бігати по кімнаті, тож якщо плануєте тримати в клітці постійно — це не найкращий варіант.

Голландський карлик (Nederlandse Dwarf) — один із найменших у своєму класі, вага рідко перевищує кілограм. Через маленький розмір голови і великі очі виглядає майже як іграшка. Але саме через мініатюрність такі кролики вимагають обережного поводження — кістки тонкі, легко травмуються при незграбному підйомі на руки.

Вислоухі породи — ті самі “кролики з вушками-хвостиками”

Вислоухі породи — ті самі "кролики з вушками-хвостиками"

Окрема категорія — це кролики з опущеними вухами, так звані лопоухі. Найвідоміша порода тут — Баран (Lop), точніше кілька його різновидів: французький баран, англійський баран, карликовий баран (Holland Lop).

Вуха у баранів звисають вниз через особливу будову хрящів — це селекційна ознака, а не хвороба. Виглядає це справді мило, майже як у собак спанієлів. Але є нюанс: через таку форму вух ці кролики частіше страждають на отити та забруднення вушних раковин. Доглядати за вухами доведеться регулярно — оглядати, чистити, слідкувати за вологістю і температурою в приміщенні.

Характер у баранів зазвичай флегматичний, спокійний. Багато власників кажуть, що це одні з найдружелюбніших порід — вони менш полохливі, легше йдуть на контакт із дітьми. Тому якщо в родині є діти і потрібен спокійний компаньйон — варто придивитись саме до цієї породи.

Ангорські кролики — для тих, хто готовий до вичісування

Ангорська порода вражає пухнастістю. Шерсть довга, іноді до 20 см, м’яка як пух. Виглядає це шикарно на фото, але в реальному житті догляд забирає чимало часу.

Вичісувати таких кроликів потрібно щодня, інакше шерсть скочується в ковтуни, а це вже проблема — і естетична, і медична (ковтуни можуть здавлювати шкіру, викликати роздратування). Плюс регулярне грумінг-вичісування підшерстя під час линьки.

Якщо хочете саме ангорця — будьте готові виділяти на догляд 15-20 хвилин щодня. Для когось це приємний ритуал, для інших — зайва морока. Тут варто чесно оцінити свій графік і терплячість.

Рекс — кролик із оксамитовою шерстю

Рекс — кролик із оксамитовою шерстю

Порода Рекс цікава тим, що шерсть у неї коротка, густа й дуже щільна — на дотик нагадує плюш або оксамит. Волосяний покрив стоїть майже перпендикулярно до тіла, через що шерсть не лягає, а “стоїть”, створюючи ефект хутряного пальто.

Розміри бувають різні — від карликових до великих порід (звичайний Рекс важить 3-4 кг). Догляд простий: вичісувати не так часто, як ангорців, достатньо раз на тиждень пройтися щіткою.

Характер зазвичай спокійний, дружелюбний, добре ладнають з іншими домашніми улюбленцями, якщо звикання відбувається поступово.

Великі породи — не лише для ферми

Не всі декоративні кролики маленькі. Існують і великі породи, які тримають вдома як компаньйонів, а не для м’яса чи хутра:

  • Фландр (Бельгійський велетень) — вага дорослої особини може сягати 6-8 кг, а деякі екземпляри виростають і до 10 кг. Це справжній велетень серед кролів, який за розміром нагадує невелику собаку.
  • Німецький баран — теж великий, важить 4-5 кг, при цьому має вислухі вуха і спокійний характер.
  • Континентальний велетень — ще одна порода-гігант, популярна в Європі, у нас зустрічається рідше.

Великі кролики потребують більше простору. Клітка на 40х60 см тут точно не підійде — потрібен вольєр або навіть окрема кімната для вигулу. Зате характер зазвичай спокійний, майже флегматичний — великі кролики рідко бігають шаленими стрибками по квартирі, як це роблять карлики.

На що звертати увагу при виборі породи

На що звертати увагу при виборі породи

Тут немає універсальної відповіді “яка порода найкраща” — все залежить від умов життя і очікувань.

Якщо живете в невеликій квартирі і хочете тиху спокійну тваринку — придивіться до карликового Рекса або голландського карлика. Вони не займають багато місця і не потребують складного догляду за шерстю.

Якщо в сім’ї є діти і важлива дружелюбність — вислоухі барани часто виграють за темпераментом. Вони менш нервові, легше переносять контакт з дітьми, хоча й тут все індивідуально — характер залежить не тільки від породи, а й від того, як кролика виховували з дитинства.

Любите доглядати, маєте час на щоденне вичісування — ангорська порода подарує естетичне задоволення, хоча й вимагатиме дисципліни.

Хочете великого пухнастого компаньйона і маєте достатньо простору — Фландр або німецький баран стануть хорошим вибором, хоча варто врахувати, що витрати на корм у великих порід теж більші.

Кілька практичних нюансів

Купуючи кролика конкретної породи, варто перевіряти родовід і документи, якщо мова йде про племінних тварин з виставковим потенціалом. Але для звичайного домашнього улюбленця це не критично — головне, щоб тваринка була здоровою.

Огляньте очі, вуха, зуби. Прикус має бути правильним — верхні різці трохи перекривають нижні. Шерсть без залисин і ознак паразитів. Живіт м’який, без здуттів.

Вік для придбання — не раніше 8 тижнів, коли кролик вже відлучений від матері і здатний самостійно харчуватися твердою їжею.

Варто також запитати заводчика про раціон, до якого звик кролик — різкий перехід на інший корм може викликати проблеми з травленням, а це в кроликів справа серйозна, оскільки шлунково-кишковий тракт у них дуже чутливий.

І ще один момент, який часто недооцінюють — тривалість життя. Декоративні кролики за належного догляду живуть 7-10 років, деякі й довше. Це не хом’як на два роки, а серйозне зобов’язання на довгий час.

Порода — це насамперед зовнішність і схильність до певних особливостей здоров’я, а не гарантія характеру. Навіть у межах однієї породи кролики можуть суттєво відрізнятися темпераментом — хтось буде лагідним і ручним, а хтось нервовим і кусючим, незалежно від родоводу. Тому перед вибором краще познайомитися з конкретною твариною наживо, подивитися, як вона реагує на дотик, чи йде на контакт. Це важливіше за будь-які породні характеристики на папері.