Довгі висячі вуха — візитівка породи, але саме вони приносять власникам кокер-спанієлів найбільше клопоту. Форма вуха у цих собак практично ідеальна для розвитку запальних процесів: щільно прилягає до голови, не пропускає повітря, а всередині — темно і волого. Додайте до цього густу шерсть, яка росте прямо у вушному каналі, і отримаєте рецепт хронічного отиту, якщо не приділяти вухам уваги регулярно.
Власники кокерів часто дізнаються про проблему, коли собака вже трясе головою чи скавчить від дотику до вуха. А могли б помітити на тиждень раніше — просто за запахом чи зміною кольору виділень.
Чому у кокер-спанієлів так часто хворіють вуха
Анатомія вушного каналу в цієї породи — S-подібна, довга, з обмеженою вентиляцією. У природних умовах вухо самоочищається завдяки руху щелепи під час їжі та жування, але у домашніх кокерів цей механізм працює гірше через рясну шерсть на вушних раковинах.
Плюс до цього — активний спосіб життя. Кокери люблять воду, з задоволенням лізуть у калюжі, плавають на дачі чи на річці. Волога потрапляє у вухо і застоюється там, створюючи ідеальне середовище для грибків і бактерій. Саме тому у власників цієї породи отит — не рідкість, а майже норма, якщо не займатись профілактикою.
Ще один фактор — алергії. Кокер-спанієлі схильні до харчових і сезонних алергічних реакцій, а вуха часто стають першим місцем, де це проявляється. Почервоніння, свербіж, надлишкове виділення сірки — усе це може бути наслідком не стільки забруднення, скільки алергічної реакції на корм чи пилок.
Як часто оглядати вуха
Оптимально — раз на 2-3 дні візуально оцінювати стан вуха, навіть без чищення. Просто підняти вушну раковину, подивитись, понюхати. Здорове вухо не пахне нічим особливим, максимум — легкий запах шкіри. Якщо з’явився кислий, дріжджовий чи гнильний запах — це сигнал діяти негайно, не чекаючи планового чищення.
Повноцінне чищення — раз на тиждень для більшості собак. Але якщо ваш кокер часто купається, гуляє в дощову погоду або має схильність до отитів, чистити можна частіше, до двох разів на тиждень. Головне — не перестаратись, бо надмірне чищення теж шкодить, подразнюючи шкіру і порушуючи природний баланс мікрофлори.
Що знадобиться для чищення
Список простий, і більшість засобів можна знайти в зоомагазині чи навіть аптеці:
- спеціальний лосьйон для чищення вух (продається в ветаптеках, підходить саме для собак з висячими вухами);
- ватні диски або серветки — не палички, вони можуть протовкнути бруд глибше або пошкодити барабанну перетинку;
- рушник, щоб собака не забруднила все навколо, коли трясе головою;
- ласощі — для позитивного підкріплення, бо не всі кокери в захваті від цієї процедури.
Не варто використовувати перекис водню чи спирт — вони пересушують шкіру і можуть викликати подразнення. Дитяча олія теж не найкращий варіант, хоча деякі власники нею користуються — вона занадто жирна і важко змивається.
Покрокова інструкція чищення
Спочатку дайте собаці обнюхати флакон з лосьйоном, щоб не лякати різким запахом чи звуком. Кокери — чутливі до нових речей біля голови, особливо якщо раніше був негативний досвід у ветклініці.
Підніміть вушну раковину і закапайте кілька крапель лосьйону прямо в канал. Не бійтесь налити трохи більше — рідина сама розчинить сірку і бруд глибше в каналі, куди ватним диском все одно не дістати.
Помасажуйте основу вуха пальцями секунд 20-30. Ви почуєте характерний хлюпаючий звук — це нормально, значить рідина розподіляється правильно. Собака в цей момент часто розслабляється, деякі навіть отримують задоволення від масажу.
Відпустіть вухо і дайте собаці струснути головою. Це природний рефлекс, який допомагає видалити розчинений бруд із зовнішньої частини каналу. Тримайте напоготові рушник — бризки полетять на стіни, підлогу і, ймовірно, на вас.
Тепер візьміть ватний диск і акуратно протріть видиму частину вушної раковини та вхід у канал. Рухайтесь від центру до країв, не заглиблюючись більше ніж на палець. Диск забрудниться — це нормальний результат, значить чищення спрацювало.
Повторіть з другим вухом, використовуючи чистий диск.
Тримання шерсті під контролем
У кокер-спанієлів шерсть росте не тільки навколо вуха, а й усередині каналу. Цю шерсть періодично потрібно виривати чи вистригати — процедура називається “плакінг” і зазвичай виконується грумером або ветеринаром.
Самостійно цим краще не займатись без досвіду, бо можна пошкодити чутливу шкіру каналу. Але якщо ви регулярно водите собаку на груминг (а для кокерів це майже обов’язково через густу шерсть), попросіть майстра одразу перевіряти і чистити вушні канали від зайвого волосся.
Зовнішню шерсть на вухах теж варто підстригати коротше — це покращує вентиляцію і зменшує ризик застою вологи після купання чи дощу.
Ознаки, які вимагають візиту до ветеринара
Домашній догляд — це профілактика, але не лікування. Якщо помітили один з наступних симптомів, самостійні маніпуляції краще припинити і звернутись до фахівця:
- сильне почервоніння чи набряк вушної раковини;
- виділення темного кольору, схожі на кавову гущу — часто ознака отодекозу (вушного кліща);
- собака постійно трясе головою, чухає вухо лапою до крові;
- різкий неприємний запах, що не зникає навіть після чищення;
- біль при дотику — собака скавчить, відсмикує голову, намагається вкусити;
- виділення жовтого чи зеленого кольору з гнійним запахом.
Отит у кокер-спанієлів має властивість швидко переходити з зовнішньої форми у середню, а це вже загрожує проблемами зі слухом і вимагає тривалого лікування антибіотиками. Тому зволікати з візитом до ветеринара при перших тривожних симптомах не варто — легше вилікувати на початковій стадії, ніж боротись з хронічним запаленням місяцями.
Профілактика замість лікування
Після купання чи прогулянки в дощ обов’язково просушуйте вуха. Можна використати сухий рушник або спеціальний підсушуючий лосьйон, який поглинає надлишок вологи з каналу. Феном сушити не рекомендується — гарячий потік повітря може пошкодити чутливу шкіру.
Слідкуйте за раціоном. Якщо помічаєте, що вуха частіше запалюються після зміни корму чи введення нового продукту, це привід переглянути харчування разом з ветеринаром. Алергічні отити лікуються не краплями, а корекцією дієти.
Регулярно перевіряйте стан шерсті навколо вух і при необхідності підстригайте. Довга закучерявлена шерсть біля вушних країв створює додатковий бар’єр для вентиляції і збирає бруд з навколишнього середовища.
Догляд за вухами кокер-спанієля — не разова процедура, а частина щотижневого ритуалу, як чищення зубів чи стрижка кігтів. Собаки цієї породи схильні до отитів генетично, тому профілактика тут працює краще за будь-яке лікування. Регулярний огляд, своєчасне чищення і увага до перших тривожних симптомів допоможуть уникнути візитів до ветеринара з хронічними запаленнями і збережуть вашому улюбленцю здоровий слух на довгі роки.