У ши-тцу очі — це справжня вразлива зона. Великі, опуклі, майже без захисту повік — така будова черепа робить породу схильною до сльозотечі, подразнень і навіть травм рогівки. Власники часто помічають коричневі патьоки під очима, і це не просто естетична проблема, а сигнал, що за очима треба стежити регулярно, а не раз на місяць коли згадав.
Чому у ши-тцу такі проблемні очі
Порода належить до брахіцефалів з короткою мордою і плоским черепом. Через це очні яблука виступають більше, ніж у собак з витягнутою мордою, і повіки просто фізично не можуть повністю їх закривати під час сну чи моргання. Додайте сюди довгу шерсть на морді, яка постійно контактує з рогівкою, — і отримуєте комбінацію факторів, через яку очі ши-тцу подразнюються значно частіше, ніж у лабрадора чи вівчарки.
Ще один момент — вузькі слізні канали. У багатьох представників породи вони від природи звужені або частково закупорені, тому сльоза не встигає стікати куди треба і випливає назовні, залишаючи ті самі бурі доріжки на шерсті.
Щоденний догляд: що робити кожен день
Тут не потрібно нічого складного, головне — регулярність.
- Вранці і ввечері протирайте зону навколо очей вологою серветкою без спирту або спеціальним лосьйоном для очей собак.
- Використовуйте окремий шматочок ватного диска для кожного ока — щоб не переносити бактерії з одного на інше.
- Рухайтесь від внутрішнього кута ока до зовнішнього, а не навпаки.
- Слідкуйте, щоб шерсть на морді не потрапляла в очі — якщо волосся довге, зав’язуйте невеликий хвостик або підстригайте.
Багато власників ши-тцу тримають вдома готовий лосьйон для очей — типу того ж таки “Барс” чи “Cliny” — просто на випадок, якщо зранку помітили більше виділень ніж зазвичай. Це недорого і суттєво полегшує життя.
Як прибрати сльозові доріжки
Коричневі плями під очима з’являються через окислення заліза в сльозі на світлі. Прибрати їх повністю, якщо проблема хронічна, складно, але зменшити можна.
Спочатку варто виключити банальні причини — неправильний раціон, алергію на корм, забруднену воду. Часто просто зміна корму на якісніший, без барвників і надлишку білка, вже дає результат за кілька тижнів.
Для самих плям підійде спеціальна пудра або гель проти сльозових доріжок — наносите на суху чисту шерсть після ранкового протирання. Є й народний спосіб з розчином борної кислоти, але тут краще спершу порадитись з ветеринаром, бо в очі потрапляти цьому розчину не можна ні в якому разі.
Стрижка шерсті навколо очей
Ши-тцу — порода з довгою шерстю, і якщо не стригти волосся біля очей регулярно, воно буде постійно травмувати рогівку. Багато власників роблять це самостійно раз на 2-3 тижні, використовуючи закруглені манікюрні ножиці для безпеки.
Порядок дій простий: собаку садите обличчям до світла, притримуєте голову однією рукою, а іншою акуратно підстригаєте волоски, що звисають над очима і біля внутрішніх кутів. Рухи мають бути короткими, без різких смикань — собака може смикнутись, і тоді ножиці стануть небезпечними.
Якщо самостійно страшно чи не виходить, раз на місяць можна возити собаку до грумера саме на гігієнічну стрижку морди. Коштує це недорого, а очі будуть у безпеці.
Ознаки, які повинні насторожити
Нормальні прозорі виділення — це варіант норми для породи. А от коли з’являється щось із переліченого нижче, це вже привід звернутись до ветеринара:
- гнійні жовтуваті або зеленуваті виділення;
- почервоніння білка ока або повіки;
- собака часто мружиться, труситься головою, треться мордою об килим чи диван;
- одне око заплющене більше за інше;
- помутніння рогівки, поява білястої плівки;
- набряк повік.
Ши-тцу схильні до виразок рогівки — це коли через тертя шерсті чи травму на поверхні ока утворюється маленька ранка. Без лікування вона може поглибитись за лічені дні, тому зволікати з візитом до клініки в цьому випадку точно не варто.
Ветеринарні проблеми, характерні саме для породи
Крім банальної сльозотечі, у ши-тцу нерідко діагностують:
Дистихіаз — стан, коли на краю повіки ростуть додаткові вії, що труть по рогівці. Проблема потребує хірургічного втручання, консервативно тут особливо нічим не допоможеш.
Ентропіон — заворот повіки всередину, коли шерсть і сама повіка постійно контактують з оком. Теж вирішується операцією, і чим раніше, тим менше шкоди встигне завдати рогівці.
Сухий кератокон’юнктивіт — недостатнє вироблення сльози. У таких випадках потрібні штучні сльози або спеціальні краплі на постійній основі, інакше рогівка пересихає і травмується.
Прогресуюча атрофія сітківки — генетичне захворювання, яке з віком призводить до сліпоти. На жаль, вилікувати неможливо, але рання діагностика допомагає власнику підготуватись і адаптувати простір під собаку, яка поступово втрачає зір.
Тому профілактичний огляд у ветеринарного офтальмолога раз на рік — це не забаганка, а реальна необхідність для породи з такою спадковою схильністю.
Харчування і його вплив на стан очей
Про це часто забувають, а даремно. Раціон безпосередньо впливає на кількість і якість сльози, а також на інтенсивність сльозових доріжок. Корми з високим вмістом консервантів, барвників і низькоякісних субпродуктів часто провокують посилену сльозотечу як реакцію організму.
Додавання в раціон омега-3 жирних кислот (риб’ячий жир, наприклад) допомагає підтримувати здоров’я слизових оболонок, включно з кон’юнктивою. Вітамін А теж критично важливий для зору — його достатньо в якісних кормах преміум і супер-преміум класу, а от у бюджетних варіантах він часто в дефіциті.
Якщо помітили, що після зміни корму сльозотеча посилилась, це серйозний привід переглянути раціон — можливо, у складі є інгредієнт, на який у собаки алергія.
Кілька практичних порад від власників породи
Досвідчені власники ши-тцу зазвичай радять тримати вдома невеликий “набір швидкої допомоги” для очей: фізрозчин у флаконі-крапельниці, стерильні серветки, окрему м’яку щіточку для розчісування шерсті навколо морди. Це економить купу часу, коли треба швидко щось промити чи прибрати.
Ще одна порада — привчати цуценя до маніпуляцій з мордою і очима з перших тижнів життя вдома. Тоді доросла собака буде спокійно сидіти під час протирання чи стрижки, а не смикатись і кусатись від переляку. Це особливо важливо саме для ши-тцу, бо процедур з очима у них буде багато протягом усього життя.
Не варто також ігнорувати кут нахилу нашийника чи шлейки під час прогулянок — якщо аксесуар тисне на область біля голови чи шиї так, що це впливає на кровообіг у морді, це теж може позначатись на стані очей опосередковано. Дрібниця, але власники зазвичай про неї не думають.
Очі ши-тцу вимагають постійної уваги, і це не той момент, коли можна розслабитись на кілька тижнів. Регулярне протирання, вчасна стрижка шерсті, якісний раціон і щорічний огляд у ветеринара — цього цілком достатньо, щоб уникнути більшості проблем. А якщо щось насторожує — краще один раз зайвий з’їздити до клініки, ніж потім лікувати запущену виразку рогівки чи взагалі втратити зір улюбленцю.