Британці мають густу подвійну шерсть — щільний підшерсток і трохи жорсткіший остьовий волос зверху. Саме через цю “подушку” вони на дотик схожі на плюшеву іграшку. Але ця краса вимагає уваги, інакше на килимі й дивані оселиться шерстяний килимок-двійник, а сам кіт ризикує обзавестися колтунами чи проблемами зі шкірою.
Розберемося, що насправді потрібно британському короткошерстому, а що — просто маркетингові вигадки з зоомагазину.
Чому шерсть британців потребує особливого підходу
Густота підшерстка у британців вища, ніж у більшості короткошерстих порід. Влітку і взимку кіт ліняє по-різному, а двічі на рік — навесні й восени — стається справжня “линька віку”, коли шерсть летить жмутками. У цей період навіть найакуратніша квартира за пару днів вкривається шерстяним пухом.
Ще один нюанс — текстура. Через щільність підшерстка волосся не так легко випадає саме, воно застрягає в загальній масі. Тому без вичісування шерсть у британця може скочуватися в дрібні грудочки ближче до основи хвоста, на животі та за вухами.
Як часто вичісувати кота
У звичайний період, поза линькою, достатньо вичісувати британця раз на тиждень. Цього вистачає, щоб прибрати відмерлі волоски і трохи розподілити шкірне сало по шерсті — це, до речі, природний спосіб надати їй блиску без усяких спреїв.
Під час сезонної линьки частоту варто збільшити до 2-3 разів на тиждень, а деякі власники чешуть своїх британців буквально через день. Тут вже орієнтуйтеся на самого кота: якщо шерсть активно випадає жмутками — беріться за щітку частіше.
Кошенят до вичісування привчають поступово, з 2-3 місяців, короткими сеансами по 2-3 хвилини. Інакше доросла тварина сприйматиме щітку як ворога і буде тікати кожного разу, коли її бачитиме.
Які інструменти реально працюють
Тут не варто скуповувати весь асортимент зоомагазину. Для британця достатньо трьох базових інструментів:
- Гумова рукавичка або щітка-масажер — ідеальна для щоденного легкого догляду, коти зазвичай сприймають її як приємне погладжування, а не процедуру;
- Щітка-пуходерка з металевими зубцями — основний інструмент для вичісування підшерстка, особливо під час линьки;
- Гребінець з рідкими зубцями — для завершального етапу, щоб перевірити, чи не залишилось колтунів у важкодоступних місцях (пахви, за вухами, на животі).
Фурмінатор — окрема історія. Багато власників британців його хвалять, і справді, він добре витягує підшерсток. Але користуватися ним варто обережно і не частіше 1-2 разів на тиждень, бо при неправильній техніці він може травмувати шкіру або зачепити остьовий волос сильніше, ніж потрібно. Якщо не впевнені у своїх навичках — краще спочатку порадитись з грумером чи ветеринаром.
Купання: чи потрібне воно взагалі
Британці — не та порода, яку потрібно купати щомісяця. Здоровий кіт із нормальною шкірою чудово справляється із самоочищенням і купання йому потрібне хіба що раз на 2-3 місяці, а іноді й рідше.
Виняток — виставкові тварини. Перед виставкою британця купають обов’язково, щоб шерсть виглядала максимально презентабельно і блискуче.
Ще одна ситуація, коли купання неминуче — коли кіт вимазався у щось справді неприємне (олія, фарба, бруд з вулиці, якщо це вуличний доступ). У всіх інших випадках краще не зловживати водними процедурами: часте миття вимиває природний жировий шар зі шкіри, і шерсть починає виглядати тьмяною та сухою, замість того щоб бути густою і оксамитовою.
Для купання використовуйте виключно котячий шампунь, підходящий саме для короткошерстих порід з густим підшерстком. Людський шампунь чи звичайне мило — категорично ні, вони порушують pH шкіри тварини.
Харчування впливає на шерсть більше, ніж здається
Це той момент, який власники часто недооцінюють. Можна вичісувати кота хоч щодня, але якщо раціон бідний на Омега-3 і Омега-6 жирні кислоти, шерсть все одно буде тьмяною, ламкою, а линька — затяжною і рясною.
У раціоні британця мають бути присутні:
- якісний білок (м’ясо, риба) як основа;
- джерела жирних кислот — риб’ячий жир, олія лосося або спеціальні добавки для шерсті;
- вітаміни групи В та біотин, які часто вже включені у преміум-корми для породистих котів.
Якщо годуєте промисловим кормом, обирайте лінійки для довгошерстих або короткошерстих порід з підвищеним вмістом жирів для шкіри та шерсті — на упаковці зазвичай так і написано, “skin & coat” або подібне маркування. Натуральне харчування теж працює, але тоді варто додатково консультуватися з ветеринаром щодо балансу жирів у раціоні, бо самостійно розрахувати всі пропорції складно.
Вода теж має значення — банально, але зневоднений кіт має суху шкіру і, відповідно, тьмяну шерсть. Слідкуйте, щоб миска з водою завжди була наповнена, а краще — розгляньте варіант фонтанчика, багато котів п’ють охочіше з проточної води.
Проблеми зі шерстю: коли варто насторожитись
Якщо помітили, що шерсть у британця почала випадати не сезонно, а постійно і рясно, з’явились залисини, шкіра почервоніла або з’явилась лупа — це вже привід звернутися до ветеринара. Причин може бути кілька: алергія на корм, паразити (блохи, кліщі), грибкові захворювання або навіть стрес.
До речі, стрес у британців — недооцінена причина проблем із шерстю. Ці коти дуже спокійні за темпераментом, але переїзд, поява нової тварини в домі чи навіть перестановка меблів може вивести їх з рівноваги настільки, що почнеться надмірне вилизування і, як наслідок, залисини на животі чи лапах.
Ще один момент — колтуни. У британців вони трапляються рідше, ніж у довгошерстих порід, але не виключені повністю, особливо якщо кіт вже літній і сам не може дотягнутися до всіх ділянок тіла під час гігієни. Дрібні колтуни можна обережно розчесати гребінцем, змочивши попередньо спеціальним спреєм-кондиціонером. Великі й щільні краще не мучити самостійно — зверніться до грумера, щоб зістригти акуратно, не поранивши шкіру.
Кілька практичних порад від власників британців
Досвідчені власники цієї породи зазвичай радять тримати вдома одразу два типи щіток — м’яку для щоденного контакту і жорсткішу для періодів линьки. Так кіт звикає до процедури поступово і не сприймає її як щось неприємне.
Ще одна порада — вичісувати кота за годину-дві до годування, а не одразу після їжі. У ситому й розслабленому стані більшість котів менш охоче терплять маніпуляції з шерстю, а на голодний шлунок вони, навпаки, часто спокійніші і навіть отримують задоволення від процесу, особливо якщо після вичісування чекає смачна порція корму як заохочення.
Британці загалом досить терплячі до догляду порівняно з деякими іншими породами, тож якщо привчити кота з дитинства, дорослий кіт буде спокійно лежати під час вичісування хвилин 10-15, а деякі навіть муркотять від задоволення.
Догляд за шерстю британського короткошерстого — це не про складні маніпуляції, а про регулярність. Тижнева щітка, збалансоване харчування і мінімум водних процедур дають набагато кращий результат, ніж дорогі косметичні засоби, використані від випадку до випадку. Головне — слухати свого кота і реагувати на зміни вчасно, тоді шерсть залишиться густою, блискучою і без зайвих сюрпризів на дивані.