Шпіц без пухнастої “шубки” — це вже не той образ, який усі уявляють. Саме густа подвійна шерсть робить цю породу схожою на маленьку лисичку чи хмаринку на лапках. Але за красою стоїть серйозна робота: без регулярного догляду шерсть перетворюється на ковтуни, а собака втрачає той самий вигляд, заради якого власники власне і обирають шпіца.
Розберемося, що насправді потрібно робити, як часто і якими засобами, щоб шерсть залишалась густою, чистою і не перетворювалась на проблему.
Особливості шерсті померанського шпіца
У шпіца два шари шерсті. Підшерсток — м’який, густий, схожий на пух, він тримає тепло і формує той самий об’єм. Зверху — остьова шерсть, довша і жорсткіша, вона відштовхує бруд і воду.
Через таку структуру шерсть шпіца схильна до збивання в ковтуни, особливо за вухами, під пахвами, на “штанях” і в районі коміра. Якщо пропустити пару тижнів вичісування, підшерсток встигає скататися так, що доведеться вирізати ковтуни ножицями — а це вже втрата вигляду і зайвий стрес для собаки.
Ще одна особливість — линька. У шпіців вона буває сезонна (двічі на рік, зазвичай навесні і восени) і гормональна, яка часто зустрічається у сук після тічки чи пологів. У цей період шерсть випадає жмутками, і без щоденного вичісування квартира перетворюється на суцільний хутряний килим.
Скільки разів на тиждень вичісувати
У звичайний період, поза линькою, шпіца вичісують 2-3 рази на тиждень. Цього достатньо, щоб не допустити утворення ковтунів і прибрати відмерлу шерсть.
Під час активної линьки вичісування потрібне щодня, а іноді й двічі на день. Так, це виснажливо, але альтернатива — ковтуни по всьому тілу і собака, яка виглядає як розкуйовджений моп.
Цуценят привчають до розчісування з раннього віку, навіть якщо шерсті ще мало. Це формує звичку спокійно лежати під час процедури, і в дорослому віці проблем з вичісуванням не виникає.
Якими інструментами користуватись
Для шпіца знадобиться не один гребінець, а невеликий набір інструментів:
- пуходерка (сликер) — основний інструмент для щоденного і планового вичісування, добре піднімає підшерсток;
- гребінець з рідкими і частими зубцями — для перевірки, чи не залишились ковтуни після пуходерки;
- фурмінатор — використовують під час линьки, він видаляє відмерлий підшерсток, але зловживати ним не варто, бо при неправильному застосуванні можна пошкодити остьову шерсть;
- колтунорізка — на випадок, якщо ковтун все ж утворився і його простіше розрізати, ніж вирвати.
Важливий нюанс: фурмінатор не можна використовувати частіше 1-2 разів на тиждень навіть у сезон линьки. Це не звичайна щітка, а інструмент, який реально вириває волосся з підшерстка, і при надмірному використанні шерсть стає рідшою, втрачає об’єм.
Як правильно вичісувати покроково
Шерсть шпіца вичісують проти росту волосся, невеликими прядками, починаючи від коренів. Якщо чесати тільки поверхню, зверху шерсть виглядає гладенько, а біля шкіри вже сформувались ковтуни — це класична помилка новачків.
Порядок дій приблизно такий: спочатку проходяться пуходеркою по всьому тілу, приділяючи особливу увагу проблемним зонам — за вухами, в пахвах, на задніх лапах і хвості. Потім перевіряють результат гребінцем з частими зубцями. Якщо гребінець застряг — значить, залишився ковтун, і цю ділянку потрібно опрацювати додатково.
Ковтуни розбирають руками або спеціальним спреєм-антиковтун, а вже потім розчісують. Різати ковтуни ножицями — крайній захід, оскільки на місці зрізу шерсть виростає нерівномірно і псує вигляд собаки на місяці вперед.
Купання і сушіння
Часто купати шпіца не потрібно — раз на 3-4 тижні цілком достатньо, якщо собака не встигла добряче забруднитись на прогулянці. Занадто часте миття змиває природний захисний шар шкіри і робить шерсть сухою та ламкою.
Для купання використовують шампунь, розроблений спеціально для собак з густою подвійною шерстю. Людські засоби і навіть універсальні собачі шампуні для короткошерстих порід тут не підходять — вони не розраховані на такий обсяг підшерстка.
Після миття шерсть обов’язково прочісують ще у вологому стані, а потім сушать феном на середній температурі, одночасно вичісуючи пуходеркою. Це критично важливий момент: якщо дати шерсті висохнути природним шляхом без вичісування, підшерсток збивається у щільні грудки прямо під час сушіння, і потім розібрати їх набагато складніше.
Багато власників роблять помилку, сушачи собаку рушником і залишаючи “досихати” — саме так з’являються перші ковтуни навіть у собак, за якими нібито регулярно доглядають.
Стрижка: чи потрібна вона шпіцу
Померанський шпіц — порода, яку прийнято НЕ стригти повністю, окрім гігієнічних зон. Повне гоління шерсті шпіца — це серйозний ризик: підшерсток може або взагалі не відрости у попередньому вигляді, або відростати нерівномірно, залишаючи проплішини на роки. Це явище навіть має назву — “shave alopecia” (алопеція після гоління), і воно доволі поширене саме у порід із подвійною шерстю.
Тому стрижуть шпіцу зазвичай тільки:
- шерсть між подушечками лап;
- ділянку навколо анусу і статевих органів для гігієни;
- надлишок шерсті на животі у кобелів, щоб уникнути забруднення при туалеті.
Декоративна стрижка “під ведмежатко”, яка зараз популярна в мережі, теж не передбачає гоління до шкіри — це акуратне підрівнювання контуру, яке виконує грумер, знайомий саме з подвійною шерстю. Довіряти таку роботу випадковому майстру не варто, недосвідчена рука легко може пошкодити структуру шерсті надовго.
Живлення шерсті зсередини
Стан шерсті напряму залежить від раціону. Дефіцит жирних кислот омега-3 і омега-6 робить шерсть тьмяною, сухою, схильною до випадання поза сезоном линьки.
У раціон шпіца варто включати джерела цих кислот — риб’ячий жир, лосось, спеціальні добавки для шерсті. Багато виробників корму для дрібних порід із густою шерстю вже додають такі компоненти до складу, тому вибір якісного сухого корму частково знімає це питання.
Також має значення достатня кількість білка і цинку в раціоні — їхній дефіцит теж позначається на якості остьової шерсті, вона стає ламкою і легше плутається.
Типові помилки власників
Найчастіша помилка — вичісування тільки поверхневого шару без опрацювання підшерстка. Виглядає ніби собака доглянута, а насправді ковтуни просто ховаються під верхнім шаром.
Друга поширена проблема — нерегулярність. Власники вичісують шпіца раз на два тижні “коли є час”, а потім дивуються, звідки взялись величезні ковтуни за вухами. З цією породою розклад справді працює краще, ніж підхід “коли згадаю”.
Третя помилка — використання фурмінатора як основного щоденного інструменту. Це призводить до поступового витончення підшерстка і втрати того самого пухнастого об’єму, заради якого власники обирали породу.
І остання — гоління собаки влітку “щоб не було жарко”. Насправді подвійна шерсть шпіца працює як теплоізоляція і захищає від перегріву не гірше, ніж від холоду. Стрижка налисо в спеку часто призводить до сонячних опіків шкіри і того самого ризику незворотної зміни структури шерсті.
Догляд за шерстю шпіца — це не разова процедура перед виставкою чи фотосесією, а щотижнева рутина, яка стає звичною і навіть приємною, коли увійде в звичку. Регулярне вичісування, правильне купання і сушіння, збалансований раціон і відмова від повного гоління — той мінімум, який тримає шерсть шпіца в стані, заради якого власники, власне, і обирають цю породу.